дляння
Я, с., інд.-авт. Дія за знач, дляти — не поспішати робити що-небудь; затягувати.
І звитяжний лет
не перепинить радісний поет
коротким успіхом і довгим длянням. (ЗД:73);
У штольнях ночей вертикальних
іде схарапуджене дляння
всебезруху... (П-1:87).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дляння — ДЛЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. для́ти. Гетьман Богдан вже почав гримати на Виговського i навіть сердитись за його дляння з своїм шлюбом в Києві (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах