диточий
дито́чий
А, -е, інд.-авт. Те саме, що дитячий.
Клуні чорніє стріха,
темний, як ніч, повій
терпкістю дме з горіха,
сумом — з диточих вій. (П-2:27-28)
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
дито́чий
А, -е, інд.-авт. Те саме, що дитячий.
Клуні чорніє стріха,
темний, як ніч, повій
терпкістю дме з горіха,
сумом — з диточих вій. (П-2:27-28)