добробутний
ДОБРО́БУТНИЙ, а, е.
Стос. до добробуту.
Не варто перетворювати мрію європейської інтеграції на подобу колишньої комуністичної утопії, під облудливі гасла якої терпіли нестатки задля добробутного життя майбутніх поколінь (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me