доброжиток

ДОБРОЖИ́ТОК, тку, ч.

Добробут, достаток.

Весь світ повитий для неї Іваном .. В інших чвари бувають та бійки.., а в них злагода, доброжиток та кохання (О. Гончар);

Боротьба за справжню незалежну державу, за демократичні цінності, за високий доброжиток ще триває (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброжиток — Добробут, достатки, гаразди Словник чужослів Павло Штепа