доброжиток
ДОБРОЖИ́ТОК, тку, ч.
Добробут, достаток.
Весь світ повитий для неї Іваном .. В інших чвари бувають та бійки.., а в них злагода, доброжиток та кохання (О. Гончар);
Боротьба за справжню незалежну державу, за демократичні цінності, за високий доброжиток ще триває (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброжиток — Добробут, достатки, гаразди Словник чужослів Павло Штепа