доброчинство
ДОБРОЧИ́НСТВО, а, с.
Те саме, що доброді́йництво.
– Апостол на Голгофi буде оплакувати свою самотину .. Нiяка собака не згадає про його доброчинство; нiхто не вiдважиться, щоб утерти його смертний пiт, бо й це буде небезпечно (Р. Федорів);
У таких, як Кучук, в житті не було іншої мети, крім самозбереження. Тому вони легко прощають тим, хто чинить їм кривду, так само, як забувають доброчинство (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me