довгоголовість
ДОВГОГОЛО́ВІСТЬ, вості, ж., антр.
Форма черепа, при якій відношення його ширини до довжини не перевищує 75 %; доліхоцефалія.
Довгоголовість (доліхоцефалія) разом із вузьким обличчям роблять форму голови такою, що її можна розмістити в прямокутник (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довгоголовість — -вості, ж. див. доліхоцефалія. Великий тлумачний словник сучасної мови