довгоживучий
ДОВГОЖИВУ́ЧИЙ, а, е.
Який живе, існує багато років.
Черепахи вважаються одними з найбільш довгоживучих живих організмів на Землі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довгоживучий — -а, -е. Який довго живе. || Який довго існує. Великий тлумачний словник сучасної мови