довгожитель
ДОВГОЖИ́ТЕЛЬ, я, ч.
1. Людина у віці 90 років і старше.
Усі тепер перейшли на трави, усі хочуть бути довгожителями! (О. Чорногуз);
Для довгожителів роль середовища і стилю життя не має першорядного значення. Головну роль відіграють гени (з наук.-попул. літ.);
Чи знаєте ви, скільки в Києві мешкає довгожителів, які перейшли сторічний рубіж? (з газ.);
// перен. Людина, яка довгі роки перебуває в якомусь місці або займається певним видом діяльності.
Серед співробітників метрополітену чимало довгожителів. Одна з чергових на станції “Театральна” працює тут уже 27 років (з газ.).
2. Тварина або рослина, що живе дуже довго.
– Ви якось про довгожителів згадували. Може, покажете?.. Я справді розповідала Павлові про тисячолітні дуби, що ховаються серед зеленої гущавини на болоті (М. Руденко);
Сейшельська пальма – довгожитель. Трапляються дерева, яким вісімсот років (з наук. літ.);
Круки є одними з найбільших довгожителів на Землі, ці птахи живуть по 300 років (із журн.).
Значення в інших словниках
- довгожитель — довгожи́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- довгожитель — -я, ч. Той, хто живе багато років. || Рослина, яка росте багато років. || перен. Про те, що існує тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довгожитель — див. старий Словник синонімів Вусика
- довгожитель — ДОВГОЖИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто живе багато років. Азербайджан по праву називають краєм довгожителів. На кожні 100 тисяч населення тут припадає близько 50 чоловік старше столітнього віку (Вечірній Київ, 26. Словник української мови в 11 томах