довгоживучий
довгоживу́чий
-а, -е.
Який довго живе.
|| Який довго існує.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довгоживучий — ДОВГОЖИВУ́ЧИЙ, а, е. Який живе, існує багато років. Черепахи вважаються одними з найбільш довгоживучих живих організмів на Землі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах