довгувато
ДОВГУВА́ТО.
Присл. до довгува́тий 2.
Докупила петунії на ринку, бо красу на балконі хочеться вже зараз, а чекати поки свої зацвітуть трохи ще довгувато (із журн.);
Ресторан загалом непоганий, хоча чекати наше замовлення довелося довгувато (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me