довгувато

ДОВГУВА́ТО.

Присл. до довгува́тий 2.

Докупила петунії на ринку, бо красу на балконі хочеться вже зараз, а чекати поки свої зацвітуть трохи ще довгувато (із журн.);

Ресторан загалом непоганий, хоча чекати наше замовлення довелося довгувато (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me