додуманий
ДОДУ́МАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до доду́мати.
Логічний, до краю додуманий демократизм був основною ідеєю Драгоманова (С. Єфремов);
// у знач. ім. доду́мане, ного, с. Те, що хто-небудь додумав.
Кінцівка анекдоту – це зіткнення розказаного з додуманим, при цьому емоційне навантаження реалізується через асоціації слухача (чи читача) (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me