додуманий

ДОДУ́МАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до доду́мати.

Логічний, до краю додуманий демократизм був основною ідеєю Драгоманова (С. Єфремов);

// у знач. ім. доду́мане, ного, с. Те, що хто-небудь додумав.

Кінцівка анекдоту – це зіткнення розказаного з додуманим, при цьому емоційне навантаження реалізується через асоціації слухача (чи читача) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me