дожований

ДОЖО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до дожува́ти.

Вона витирала серветкою його рот, струшувала з пальта крихти і не дожовані рештки ковбаси і овочів (Г. Тарасюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дожований — дожо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. дожований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови