1. Словник української мови у 20 томах

доконатися

ДОКОНА́ТИСЯ¹ див. доко́нуватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доконатися — доконатися (226) — переконатися [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. доконатися — докона́тися дієслово доконаного виду переконатися діал. Орфографічний словник української мови
  3. доконатися — -аюся, -аєшся, док., чого, зі спол. сл., діал. Переконатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. доконатися — ПЕРЕКОНА́ТИСЯ (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), ДОКОНА́ТИСЯ діал.; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, ПРИСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИ діал., ДОСВІДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. доконатися — ДОКОНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чого, з спол. сл., діал. Переконатися. Йому хотілося забігти [застати] ріпників несподівано, невидимо, щоб доконатися, як вони роблять (Фр., V, 1951, 226). Словник української мови в 11 томах
  6. доконатися — Доконатися, -наюся, -єшся гл. Убѣдиться, испытать- Я вже цім доконався. Н. Вол. у. Я вже тебе доконався, який то ти. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка