докрадати

ДОКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОКРА́СТИ, ду, деш, док., що.

1. Закінчувати красти що-небудь; розкрадати остаточно.

“Чорні археологи” докрадають рештки монастирських скарбів (із журн.);

Біля дверей .. стояв вартовий, щоб ніхто не докрав уже напіврозкраденої колекції мінералів (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

2. Додатково красти до того, що вже є.

Залужани земельку і конячок віддавали неохоче, з глухим ремством. Згодом втяглися в роботу, але працювали лінькувато. До того, що одержували на трудодні, в три рази більше докрадали і жили добре (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me