докрадати
ДОКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОКРА́СТИ, ду, деш, док., що.
1. Закінчувати красти що-небудь; розкрадати остаточно.
“Чорні археологи” докрадають рештки монастирських скарбів (із журн.);
Біля дверей .. стояв вартовий, щоб ніхто не докрав уже напіврозкраденої колекції мінералів (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
2. Додатково красти до того, що вже є.
Залужани земельку і конячок віддавали неохоче, з глухим ремством. Згодом втяглися в роботу, але працювали лінькувато. До того, що одержували на трудодні, в три рази більше докрадали і жили добре (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me