долучання

ДОЛУЧА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. долуча́ти.

Археологія – одна з допоміжних дисциплін історичної науки, яка потребує обов'язкового долучання даних ще й інших дисциплін – етнології, лінгвістики, антропології тощо (з наук.-попул. літ.);

Процес долучання службових документів поширюється як на документи, що були створені організацією, так і на ті, які вона отримала (з мови документів);

Уся Східна Європа розпочала долучання до європейських цінностей після розпаду соціалістичного табору (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долучання — -я, с. Дія за знач. долучати. Великий тлумачний словник сучасної мови