долівковий

ДОЛІ́ВКОВИЙ, а, е.

Признач. для долівки, пристосований для розміщення на ній.

Учені стверджують, що до кінця ХІХ ст. в українському килимарстві сформувалися два основні типи килимів – настінні та долівкові (з наук. літ.);

Вішалки можуть бути настінними, долівковими, переносними тощо (з наук.-попул. літ.);

У куті стоїть величезний долівковий годинник, вищий від Оксани на півголови, бачила такі в музеї (із журн.);

Ці квіти на літо можна висаджувати у відкритий ґрунт, а з першими подихами холоду забирати у хатній зимовий сад, придбавши попередньо значно більший горщик або долівковий вазон (із журн.);

Долівкова керамічна полив'яна плитка – це одна з ознак давньоруських церков (із журн.).