дольмен

ДОЛЬМЕ́Н, а, ч.

Стародавня поховальна споруда з величезних кам'яних брил або плит, поставлених вертикально й перекритих зверху кам'яною плитою.

Кам'яний курган із навалених брил. Такі, здається, називаються дольменами. Тільки дольмен – це така кам'яна коробка, а переді мною просто купа наваленого каміння (Любко Дереш);

Дольмен у перекладі з кельтської мови означає кам'яний стіл (з наук. літ.);

У дольменах зазвичай знаходяться останки кількох померлих із кам'яними або бронзовими знаряддями і прикрасами (з наук. літ.);

Дольмени розповсюджені в приморських регіонах Європи (найбільше на Кавказі), Північної Африки й Азії (з навч. літ.).