1. Орфографічний словник української мови

дольмен

дольме́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дольмен — -а, ч. Стародавня поховальна споруда у вигляді величезних кам'яних брил і плит, поставлених вертикально й перекритих зверху горизонтальною кам'яною плитою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дольмен — Брилак Словник чужослів Павло Штепа
  3. дольмен — ДОЛЬМЕ́Н, а, ч. Стародавня поховальна споруда з величезних кам'яних брил або плит, поставлених вертикально й перекритих зверху кам'яною плитою. Кам'яний курган із навалених брил. Такі, здається, називаються дольменами. Словник української мови у 20 томах
  4. дольмен — (бретон. — стіл і камінь) Мегалітична споруда первіснообщинних часів житлового або культового призначення, де вертикальні плити перекривалися однією чи кількома горизонтальними. Архітектура і монументальне мистецтво