домінантовий

ДОМІНА́НТОВИЙ, а, е, муз.

Прикм. до доміна́нта 3.

Цікаво спостерігати, що протягом усього твору композитор майже не використовує домінантових функцій (з наук.-попул. літ.);

Ще одна риса твору – рідкісна модуляція в домінантову тональність (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домінантовий — доміна́нтовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. домінантовий — -а, -е. Прикм. до домінанта. Домінантовий лад муз. — мажорний лад з низькими 2, 6 і 7 ступенями. Великий тлумачний словник сучасної мови