домініканець
ДОМІНІКА́НЕЦЬ² див. домініка́нці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домініканець — домініка́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- домініканець — -нця, ч. 1》 Член католицького чернечого ордену, заснованого у 13 ст. іспанським ченцем Домініком у Франції для боротьби проти єретиків. 2》 див. домініканці II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- домініканець — ДОМІНІКА́НЕЦЬ, нця, ч. Член католицького чернечого ордену, заснованого у XIII ст. іспанським ченцем Домініком у Франції для боротьби проти єретиків. У храмі у святого Яна я випадком підслухав тиху мову двох домініканців (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 75). Словник української мови в 11 томах