доміциль
ДОМІЦИ́ЛЬ, ю, ч., юр.
1. У праві ряду зарубіжних країн – місце постійного проживання громадянина або місце реєстрації юридичної особи.
Існує декілька видів доміцилів. Є доміциль “завдяки закону”, коли жінка має той же доміциль, що й чоловік, навіть коли вона живе в іншій країні (з наук.-попул. літ.).
2. Місце оплати за векселем, відмінне від місця проживання векселетримача.
У вексельних відношеннях доміциль означає місце оплати за векселем у випадку його доміциляції, яка полягає в тому, що платником за векселем призначається третя особа, звичайно банк (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доміциль — доміцилій, -я, ч. фін. Місцеперебування юридичної чи фізичної особи, що його вказують на іменних цінних паперах. || Місце оплати векселя чи сплати податків у разі, якщо платник живе в іншому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доміциль — (англ. domicile) юридично значне місце проживання, місцеперебування будь-якої особи або організації (місце платежу за векселем). Економічний словник
- доміциль — рос. домициль (від латин. domicilium — місце проживання) — місце, де повинен бути оплачений вексель або сплачені податки, якщо платник проживає в іншому місці. Eкономічна енциклопедія