доміциляція
ДОМІЦИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., фін.
Операція, за якою власник банківського рахунку надає банку право регулювати платежі за його векселями.
Учасник угоди, який отримав при розрахунках вексель, може обміняти його в комерційному банку, що проводив операцію доміциляції (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доміциляція — -ї, ж.: Доміциляція векселя — а) призначення за векселем особливого місця платежу, відмінного від місцеперебування платника; б) прийняття банком векселя та його оплата за кошт доручителя. Великий тлумачний словник сучасної мови