1. Великий тлумачний словник сучасної мови

доміциляція

доміциля́ція

-ї, ж.:

Доміциляція векселя — а) призначення за векселем особливого місця платежу, відмінного від місцеперебування платника; б) прийняття банком векселя та його оплата за кошт доручителя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доміциляція — ДОМІЦИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., фін. Операція, за якою власник банківського рахунку надає банку право регулювати платежі за його векселями. Учасник угоди, який отримав при розрахунках вексель, може обміняти його в комерційному банку, що проводив операцію доміциляції (з мови документів). Словник української мови у 20 томах