донауковий

ДОНАУКО́ВИЙ, а, е.

Який існував до появи наукового пояснення (про погляди на що-небудь, розуміння чогось).

Майже все питоме в мові – плоди міфічного мислення, тобто мислення донаукового (з наук. літ.);

Донаукові уявлення про існування спадковості та мінливості різних організмів, у тому числі людини, існували в античні часи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me