донауковий
ДОНАУКО́ВИЙ, а, е.
Який існував до появи наукового пояснення (про погляди на що-небудь, розуміння чогось).
Майже все питоме в мові – плоди міфічного мислення, тобто мислення донаукового (з наук. літ.);
Донаукові уявлення про існування спадковості та мінливості різних організмів, у тому числі людини, існували в античні часи (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me