1. Словник української мови у 20 томах

донець

ДОНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

1. Донський козак.

Відпочивають донці перед походом: хто спить просто неба, хто гріється біля багаття (Р. Іваничук);

Такого ніколи не водилося, щоб запорожці і донці один одного на смерть віддавали (Ю. Мушкетик);

Донці хизувалися перед запорозькими козаками, гайдамаками своїм умінням скакати верхи, стрільбою в ціль (Г. Колісник).

2. Кінь донської породи.

Козак Сердюк швидко скочив верхи на свого донця і помчав за іншими кіннотниками (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Донець — Доне́ць 1 прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Доне́ць 2 іменник чоловічого роду річка в Східній Європі Орфографічний словник української мови
  2. донець — -нця, ч., рідко. Донський козак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. донець — Дончак, (вона) дончачка, (воно) донченя, донченятко Словник чужослів Павло Штепа
  4. донець — Донець, -нця м. Донской козакъ. Лавр. 145. ум. дончик, дончичок. Молодая удова двох дончиків любила. Чуб. V. 921. Став дончичок розмовлять. Чуб. V. 952. Словник української мови Грінченка