донецький

ДОНЕ́ЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до Донецька, Донеччини, донеччан, належний, притаманний їм.

Як Дінцеві личать ці зелені брами, що людину кличуть у священні храми! Святогірськ: раїни чи сокори тут? Диво України цей донецький кут! (Д. Білоус);

Той загін на чолі із справником Бахмута нишпорив усюди, по всіх закутках повіту, полював на людей-кріпаків, які повтікали від своїх панів і ховались тут, у донецьких степах (з мемуарної літ.);

* Образно. І раптом – зелена донецька сага, дихання вологи, холодна куга (М. Бажан).