дорозслідування

ДОРОЗСЛІ́ДУВАННЯ, я, с., юр.

Дія за знач. дорозслі́дувати.

Якщо суддя зберіг залишки сумління й не хоче брати на себе відповідальність за понівечене життя підсудного, він надішле справу на дорозслідування (із журн.);

За словами правозахисника, суди часто надсилають справи на дорозслідування в ті самі прокуратури й до тих самих людей, від яких ці справи було отримано (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорозслідування — дорозслі́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови