дорозслідування
ДОРОЗСЛІ́ДУВАННЯ, я, с., юр.
Дія за знач. дорозслі́дувати.
Якщо суддя зберіг залишки сумління й не хоче брати на себе відповідальність за понівечене життя підсудного, він надішле справу на дорозслідування (із журн.);
За словами правозахисника, суди часто надсилають справи на дорозслідування в ті самі прокуратури й до тих самих людей, від яких ці справи було отримано (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорозслідування — дорозслі́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови