дорозслідувати

ДОРОЗСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що, юр.

Додатково розслідувати (у 2 знач.) з метою остаточного завершення слідства.

– Справу мають дорозслідувати у зв'язку з суттєвими порушеннями кримінально-процесуального законодавства, – повідомив голова міського суду (з газ.);

СБУ дорозслідує кримінальну справу контрабандиста бурштину (з газ.).