дорозслідуватися

ДОРОЗСЛІ́ДУВАТИСЯ, ується, недок.

Пас. до дорозслі́дувати.

– Суд повинен винести або обвинувальний, або виправдувальний вирок – третього не дано. Такого, що люди рокам сидять, поки там щось дорозслідується, більше не буде (із журн.);

Наразі справа фактично не розглядається і не дорозслідується, а передається з однієї судової інстанції до іншої (з газ.).