дорослість
ДОРО́СЛІСТЬ, лості, ж.
Властивість за знач. доро́слий.
Вус недавно засіявся, очі карі з ясним, може, трохи суворим поглядом – і цей погляд надавав парубкові вигляду якоїсь дорослості (Г. Хоткевич);
Сьогодні ти підліток, завтра дорослий. А яким ти йдеш у свою дорослість? (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорослість — доро́слість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дорослість — -лості, ж. Абстр. ім. до дорослий. Великий тлумачний словник сучасної мови