дорослішання
ДОРО́СЛІШАННЯ, я, с.
Дія за знач. доро́слішати.
Процес дорослішання людини, пов'язаний із усвідомленням себе як окремої індивідуальності, послаблює її залежність від колективу і вводить її в контекст світових відносин на основі загальнолюдських критеріїв (з публіц. літ.);
Вивчаючи черепи, антропологи знайшли підтвердження більш раннього дорослішання сучасників порівняно з попередніми поколіннями (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорослішання — доро́слішання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дорослішання — -я, с. Перехід у доросле, більш дорослий стан (про людину). Пора дорослішання. Великий тлумачний словник сучасної мови