дорослішати
ДОРО́СЛІШАТИ, аю, аєш, недок.
Ставати дорослим, дорослішим.
За довгі роки вони звикли в'язати розмови прикро, без вступів. – Не розчовпаю я, чи теперішня молодь надто поволі дорослішає, чи зістарюється завчасу (Ю. Мушкетик);
Діти нетрищ рано дорослішають (Є. Кононенко);
І хоч діти на Заріччі нічим не відрізнялися від сільських, та дорослішали трохи раніше, були практичніші й пристосованіші до життя (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорослішати — доро́слішати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дорослішати — кн., виростати, мужніти, доходити літ, доростати свого розуму, зводитися на ноги, вбиватися в пір'я. Словник синонімів Караванського
- дорослішати — -аю, -аєш, недок. Переходити у більш дорослий стан (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дорослішати — ДОЗРІВА́ТИ (ставати фізично і духовно зрілим), ЗРІ́ТИ, ДОРО́СЛІШАТИ, СТА́РШАТИ, ФОРМУВА́ТИСЯ, ПРИСПІВА́ТИ розм., ОПЕРЯ́ТИСЯ (ОПЕ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови