дорійський
ДОРІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
Те саме, що дори́чний.
Скрізь по узгір'ю межи деревами біліють сходи, що спускаються до храму. З лівого боку, на самій сцені, великий портал храму Артеміди з дорійською колонадою і широкими сходами (Леся Українка);
Протогрецька мова дістала три відгалуження – мікенський, ахейський, дорійський діалекти (з наук. літ.);
Заснований на території Південно-Західної Таврики дорійський Херсонес приблизно до середини IV ст. до н. е. залишався, очевидно, невеличким містом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорійський — дорі́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- дорійський — -а, -е: Дорійський лад муз. — давньогрецький натуральний лад, звукоряд якого відрізняється від звукоряду натурального мінору підвищеним VI ступенем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дорійський — Дорі́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)