достеменність
ДОСТЕМЕ́ННІСТЬ, ності, ж., розм.
Абстр. ім. до достеме́нний.
У візантійських джерелах тексти договорів не збереглися зовсім, що й дало підставу для численних суперечок щодо їх походження і достеменності (із журн.);
Про достеменність “Велесової книги” і досі точаться дискусії (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- достеменність — достеме́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- достеменність — -ності, ж. Абстр. ім. до достеменний. Великий тлумачний словник сучасної мови