дратуючий

ДРАТУ́ЮЧИЙ, а, е.

Який дратує кого-небудь.

Вразливість і чесність у сеї Африканки зворушливі і дратуючі (В. Винниченко);

Він сяяв од задоволення. Розгадано загадку, розум звільнився від дратуючої неясності, тепер усе стало на місце (В. Владко);

Однак минала хвилина-друга, і повторювалось те ж саме: знайоме посвистування якимось чином знов оживало, близьке, набридливе, дратуюче (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дратуючий — ДРАТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дратува́ти 1. Знайоме посвистування якимось чином знову оживало, близьке, набридливе, дратуюче (Гончар, Маша.., 1959, 16). Словник української мови в 11 томах