дратуючий
ДРАТУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дратува́ти 1.
Знайоме посвистування якимось чином знову оживало, близьке, набридливе, дратуюче (Гончар, Маша.., 1959, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дратуючий — ДРАТУ́ЮЧИЙ, а, е. Який дратує кого-небудь. Вразливість і чесність у сеї Африканки зворушливі і дратуючі (В. Винниченко); Він сяяв од задоволення. Розгадано загадку, розум звільнився від дратуючої неясності, тепер усе стало на місце (В. Словник української мови у 20 томах