1. Словник української мови у 20 томах

дуженний

ДУЖЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко.

Надзвичайно дужий (у 1, 2 знач.).

Якийсь дуженний чоловік, немов лещатами, схопив хлопця за руку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуженний — дуже́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дуженний — -а, -е. Надзвичайно сильний, потужний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуженний — див. сильний Словник синонімів Вусика
  4. дуженний — Дуже́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дуженний — Дуженний, -а, -е Очень сильный. Словник української мови Грінченка