дулібський

ДУЛІ́БСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до дулі́би.

Люд дулібський ані до нього, ані за його, Добритової, пам'яті не знав чужинських вторгнень, як і спустошень (Д. Міщенко);

До дулібського племінного об'єднання, крім дулібів-волинян, входили предки усіх правобережних племен (з наук. літ.).