дура
ДУ́РА, и, ж., розм., рідко.
Жін. до дура́к.
– От дура! – вона запізно згадала, що вимкнула телефон, нахилилася, щоб увіткнути вилку на місце (А. Кокотюха).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дура — И, ж. Громіздкий об'ємний предмет. Ти думаєш, що я сам цю дуру потягну?! Словник сучасного українського сленгу
- дура — Однорічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова і кормова культура; вирощується для отримання борошна та круп; вирощують переважно в Африці, Індії, Афґаністані, Японії. Універсальний словник-енциклопедія