дура

И, ж. Громіздкий об'ємний предмет. Ти думаєш, що я сам цю дуру потягну?!

∗∗∗

И, ж., нарк. Марихуана. Дура дає найсуперовіший кайф, як на мене...

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дура — ДУ́РА, и, ж., розм., рідко. Жін. до дура́к. – От дура! – вона запізно згадала, що вимкнула телефон, нахилилася, щоб увіткнути вилку на місце (А. Кокотюха). Словник української мови у 20 томах
  2. дура — Однорічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова і кормова культура; вирощується для отримання борошна та круп; вирощують переважно в Африці, Індії, Афґаністані, Японії. Універсальний словник-енциклопедія