духанник
ДУХА́ННИК, а, ч.
Власник духану.
Духанник уклінно взяв замовлення: імбирне пиво й гострий сир (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ДУХА́ННИК, а, ч.
Власник духану.
Духанник уклінно взяв замовлення: імбирне пиво й гострий сир (із журн.).