духоборець
ДУХОБО́РЕЦЬ, рця, ч.
Те саме, що духобо́р.
До сект, що поділяють пацифістські переконання, належать квакери, меноніти, духоборці, свідки Єгови та ін. Вони не проходять військову службу (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me