душпастир
ДУШПА́СТИР, я, с.
Те саме, що свяще́ник.
Душпастир і козак.., коли нас відтіснили, він вийшов наперед. Він їх спиняв хрестом .. І джура не встиг його прикрити, бо ворог осадив (Л. Костенко);
Досвід замирень у неї був тільки з мамою й татом, які, що б не траплялося, вкінці завжди опинялися в позиції душпастирів – мовляв, іди і більше не гріши (О. Забужко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me