душіння

ДУШІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. души́ти 1–3.

Під час протиправних арештів у розпалі шахтарського страйку в США (90-ті роки ХХ ст.) поліцейські використовували прийоми душіння щодо кількох страйкарів (із журн.);

У постраждалого від нападу – струс мозку, численні забиття, гематоми та сліди душіння на шиї (з газ.);

За радянських часів не видавалося валуєвських указів, але діяла таємна машина душіння національної видавничої справи – Головліт (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душіння — душі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. душіння — -я, с. Дія за знач. душіти. Великий тлумачний словник сучасної мови