діафан

ДІАФА́Н, у, ч.

Матовий фарфор без поливи.

Діафан має матову, злегка пористу поверхню, яка надає предмету приємного зовнішнього вигляду (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діафан — -у, ч. Матовий (без глазурі) фарфор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діафан — діафа́н (від грец. διαφανής – прозорий) матовий фарфор (без глазурі). Словник іншомовних слів Мельничука