1. Словник української мови у 20 томах

діафіз

ДІАФІ́З, у, ч., анат.

Середня частина трубчастої кістки, розміщена між двома епіфізами.

Діафіз утворений переважно компактною кістковою речовиною (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діафіз — -а, ч. Середня частина трубчастих кісток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діафіз — діафі́з (від грец. διάφυσις – проміжок) середня частина довгих трубчастих кісток (між двома епіфізами). Словник іншомовних слів Мельничука