діафіз

діа́фіз

-а, ч.

Середня частина трубчастих кісток.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діафіз — ДІАФІ́З, у, ч., анат. Середня частина трубчастої кістки, розміщена між двома епіфізами. Діафіз утворений переважно компактною кістковою речовиною (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. діафіз — діафі́з (від грец. διάφυσις – проміжок) середня частина довгих трубчастих кісток (між двома епіфізами). Словник іншомовних слів Мельничука