дізнавач
ДІЗНАВА́Ч, а́, ч., юр.
Той, хто проводить дізнання.
Дізнавач здійснює провадження у справі в межах своєї компетенції до передачі кримінальної справи прокуророві чи слідчому (з наук. літ.);
На відміну від слідчого дізнавач має меншу процесуальну самостійність. Його рішення потребують затвердження органом дізнання, а в окремих випадках – санкції прокурора (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дізнавач — -а, ч. Особа, що робить попереднє розслідування злочину. Великий тлумачний словник сучасної мови