дізнавач

дізнава́ч

-а, ч.

Особа, що робить попереднє розслідування злочину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дізнавач — ДІЗНАВА́Ч, а́, ч., юр. Той, хто проводить дізнання. Дізнавач здійснює провадження у справі в межах своєї компетенції до передачі кримінальної справи прокуророві чи слідчому (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах