діловодний

ДІЛОВО́ДНИЙ, а, е.

Стос. до діловодства.

У хронологічній послідовності та за видовими ознаками проаналізовано писемні джерела з історії України від найдавніших часів до наших днів: літописи, мемуарну літературу вітчизняних і зарубіжних авторів, періодику, нормативні, діловодні документи політичних партій новітнього часу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діловодний — ділово́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. діловодний — -а, -е. Прикм. до діловод. Великий тлумачний словник сучасної мови